Народні інструменти

002В звіті музичного училища Херсонського відділення імператорського російського музичного товариства зазначено, що влітку 1911 року при музичному училищі відкрилися курси диригентів шкільних та народних оркестрів. Але час відкриття у Херсонському музичному училищі перших класів народних інструментів припав на початок 30-х років – період активного становлення народно – інструментального жанру на теренах України. Саме тоді у республіці починають проводитися щорічні огляди художньої самодіяльності, створюватися капели бандуристів. Так, в 1928 р. у Київському музично-драматичному інституті ім. М. Лисенка було відкрито спеціальне відділення, яке мало готувати керівників народних оркестрів і хору.

СамцовПаралельно в Херсонському музичному училищі створюється оркестр народних інструментів, який очолює О.І. Самцов — викладач з класу баяна, директор училища з 1931 року.

“… Добре враження справляє оркестр народних інструментів, учасники якого набули значної музичної культури і виконують дуже складні твори “-  писала газета  “Наддніпрянська правда“ від 13 січня 1937 р. На сторінках преси знаходимо й свідчення про неабияку популярність  “народної“ спеціалізації . Та ж сама газета 13 червня 1941 р. відзначала: “В цьому році музичне училище випускає 11 чоловік: 7 народників, 2 духовиків, 1 вокалістку, 1 піаністку “.

Зберігалась афіша звітного концерту музичного училища 1937 року, де О. І. Самцов диригував оркестром народних інструментів. В цьому ж концерті прийняли участь студенти III та IV курсу училища. За тиждень до початку Великої Вітчизняної війни, 13 червня 1941 року, газета «Наддніпрянська правда» відзначала: «В цьому році музичне училище випускає 11 чоловік: 7 народників, 2 духовика, 1 вокаліста і 1 піаністку…”

003

О. І. Самцов працював в нашому училищі з 1930 по 1941 роки. Під час Великої Вітчизняної війни він пішов на фронт, де загинув в квітні 1944 року.

004В довоєнні роки на відділі навчалося багато обдарованих музикантів, майбутніх педагогів та викладачів. Серед них: Т.І. Ярчук – в подальшому директор ДМШ № 1 м. Херсона, Л.І. Дудка – викладач тієї ж школи, що тривалий час викладали клас баяну, виховуючи майбутніх студентів музичного училища.

По закінченню війни, з відбудовою зруйнованих міст, нормалізації громадського життя та зростання культурних запитів населення збільшується інтерес до народних інструментів.

Вже влітку 1945 р. конкурс для абітурієнтів на народному  відділі Херсонського005 музичного училища складав 4 претендента на місце. Згідно з наказом на I курс народного відділу до класу баяна – акордеона було прийнято 17 молодих юнаків та дівчат. Серед них були Іван Могілевський, Борис Сердюк, Олена Никонова, Петро Федоров, Леонід Бєжєнцев, Володимир Курган, Олександр Гуляєв, Олександр Тимофєєв.

Перших учнів відділу навчають викладачі М.Ф. Марценко (клас баяна – акордеона), З.С. Гаркуша (клас баяна, диригент оркестру народних інструментів, викладач предметів: читання партитур, аранжування), П.І. Слуцький (клас домри), В.С. Гапон (клас домри, керівник оркестру народних інструментів), Б.С. Мотига (клас баяна), П.В. Вдовенко (диригент оркестру народних інструментів), К.Л. Воличенко (клас баяна).

006Після 1950 року відділ став поповнюватися професійними викладачами. Серед них були і перші випускники, що тільки закінчили навчальні заклади: В.С. Гапон (за класом домри, балалайки), В.В. Мишкова, І.Д. Касьяненко (прийнятий викладачем під час навчання на III курсі), О.Г. Тимофєєв, О.Ф. Кравцова (клас ознайомлення з народними інструментами),  Б.З. Сердюк, М.С. Могілевський, І.А. Аула,  Л.Т. Стахурська (Могилевська).

Яскравою мистецькою особистістю був Віктор Самсонович Гапон (1922-1990 рр.)  — випускник Київської консерваторії (клас домри професора М.М. Геліса).Гапон

Викладав у Херсонському музичному училищі (1951 — 1955 рр.) домру, ансамбль, оркестровий клас, інструментовку, диригування. З 1955 року – в Одеській консерваторії. В.С. Гапон започаткував навчальний студентський ансамбль, який став своєрідним у даному жанрі зразком камерного музикування в Україні. За цим прикладом були створені подібні ансамблі (колективи), зокрема в м. Херсоні — заслуженим працівником культури України, викладачем музичного училища В.С. Бендюгом; в Полтаві — заслуженим діячем мистецтв України М.І. Жерновим (випускником училища 1963 р.).

Середнайбільш відомих у Херсонській області та за її межами учнів, які навчались на народному відділі з 1945 по 1950 роки, слід назвати: О. Возбранного,який багато років пропрацював у культурно-освітньому училищі; А.В. Коструба – заслуженого працівника культури України, щопрацював В ДМШ № 1 в м. Херсоні; Ф. Ващенка – майбутнього директора ДМШ м. Цюрупинська; Л.П. Бєженцева — засновника і директора Новокаховської ДМШ, яка стала під його керівництвом провідною в області; О.Г. Тимофєєва, що багато років був викладачем музичного училища; І. Панченка, який багато років працював викладачем Новокаховської музичної школи.

В різні періоди відділом керували Іван Григорович Курлян, Віра Василівна Мишкова, Борис Захарович Сердюк, В’ячеслав Іванович Мельниченко, Віктор Іванович Герасименко, Леонід Павлович Воробйов,  Наталя Петрівна Мазур, Петро Миколайович Башмаков.

007

Велику роль в житті училища відіграли Борис Захарович Сердюк, Іван Дмитрович Касьяненко,  Віктор Іванович Герасименко саме вони були носіями традицій відділу, взаємозв’язків поколінь.

Б.З. Сердюк та І.Д. Касьяненко були серед тих перших викладачів відділу, що зуміли підняти його на дійсно високий професійний рівень, виховали велику кількість талановитих музикантів – баяністів не одного студентського покоління.

008

 

Борис Захарович Сердюк (1929 – 1990 рр.) – закінчив Херсонське музичне училище в 1949 р. по класу баяна та навчаючись у Кишинівській консерваторії, почав працювати в Херсонському музичному училищі.

009 Сердюк Б. З.-зав.відділом нар.інструментів

За більш ніж 35-річну трудову діяльність в училищі підготував понад 80 фахівців, талановитих музикантів – баяністів. В різні роки роботи в училищі очолював відділ, керував оркестром народних інструментів. Випускники: В.П. Попов — заслужений діяч мистецтв Росії, В.Г. Плаксєєв — композитор — пісенник, М.Г. Плаксєєв, В. Логвиненко, Ю. Лянсберг та інші.

Близько 30-ти рр. після закінчення училища присвятив викладанню  Іван Дмитрович Касьяненко (1921 – 1998 рр.) – високопрофесійний виконавець гри на баяні, ветеран Великої Вітчизняної війни, який виступав на фронті в складі концертних бригад. Випускники класу І.Д. Касьяненка зараз працюють у багатьох музичних школах Херсонської області та й далеко за її межами.

010

Віктор Іванович Герасименко (1940 – 1997 рр.) – викладач з класу домри, диригент оркестру народних інструментів.

011

Саме він очолив відділ після Б.З. Сердюка. З дев’яти років – вихованець знаменитого оркестру народних інструментів м. Луганська. Закінчив Київську консерваторію у видатного професора М.М. Геліса. Усі роки роботи в училищі керував оркестром народних інструментів, який під його керівництвом став дипломантом на одному з республіканських конкурсів – оглядів серед музичних училищ. Серед учнів В.І. Герасименка – лауреати різних конкурсів: Л. Шостак, Н. Опришко,викладач Криворізького музичного училища – М. Бандура, викладач Артемівського музичного училища – О. Папазогло, О. Риндова (Новаковська) – викладач Херсонського музичного училища.

Сьогодні на відділі працюють, здійснюючи єднання поколінь, 11 викладачів і представляють різноманітні класи: баяна, акордеона, бандури, цимбал, балалайки, домри, диригування, оркестри, ансамблі та інші.

МогілевськийПомітний слід в історії відділу залишив домрист Микола Сергійович Могілевський. Після закінчення Полтавського музичного училища, навчався в Київській консерваторії ім. П. Чайковського (кл. професора М.М. Геліса). Згодом багато років працював на відділі народних інструментів, залишаючись весь час прикладом високої культури, справжньої інтелігентності. Викладав по класу домри та керував оркестром народних інструментів.  Його учні завжди відрізнялись особистим високопрофесійним рівнем виховання, а кожний виступ оркестру народних інструментів перетворювався на свято. Серед них: В. Герасимов — заслужений діяч мистецтв України, А. Улахли, І. Скрипниченко – керівник Чорноморського ансамблю пісні та пляски, В. Бєлєнькая — заслужений працівник культури України.

У 1973 р. М.С. Могілевському було присуджено звання заслуженого працівника культури України.

СтахурськаПоруч з ним працювала його дружина Людмила Тимофіївна Могілевська (Стахурська) теж талановитий музикант та викладач відділу. Після закінчення Київської консерваторії в 1955 році приїхала до Херсону і почала працювати в музичному та культурно-освітньому училищах. Людмила Тимофіївна була одним з кращих спеціалістів по диригуванню ХМУ. Серед її учнів диригенти військових, симфонічних та народних оркестрів, які працюють в багатьох країнах СНД: В. Попов – заслужений діяч мистецтв Росії, А.К. Улахли, А.М. Григоренко, Л.М. Печериченко, В.М.Бєлєнькая — заслужений працівник культури України.

Михайло ІваПортной М. І.нович Портной – один з перших післявоєнних випускників Херсонського музичного училища.

Трудову діяльність розпочав у 1950 році, ще до вступу в училище, працюючи працівником художньої самодіяльності Херсонського гідрометеорологічного технікуму. Після закінчення в 1957р. училища по класу баяна, де його викладачем був  І. Д. Касьяненко у 1970 р. Михайло Іванович закінчує Львівську консерваторію (клас професора В.В. Воєводіна) Спочатку М.І. Портной працює викладачем в Каховській ДМШ, потім – в ДМШ № 1 м. Херсона (з 1961 року). З 1967 року  його було призначено директором ДМШ  № 2 м. Херсона, де він працював понад 10 років. Наступні 4 роки Михайло Іванович є викладачем по класу баяна в ДМШ № 3 м. Херсона.

З 1982 року,  М.І.  Портной  працює в музичному училищі  викладачем класу баяну та акордеону, веде курс методики. За час роботи показав високий професійний рівень викладацької майстерності, має великий досвід творчої та методичної діяльності, довгий час працював методистом, надаючи допомогу викладачам ДМШ області. За роки роботи в ХМУ він підготував багато фахівців, які працюють в училищі (К.В. Петров), інших закладах України та ближнього зарубіжжя: І. Сіренко, О. Гавель, П. Руденко, Ю. Видайко, С. Зайцева, Л. Фісенко. Студенти, які навчаються в класі М.І. Портного завжди отримають не тільки високі знання та натхнення, а і творче ставлення до своєї професії.

Михайло Іванович – пропагандист музичної спадщини, що приділяє справі відродження української музики, виконанню творів українських композиторів.

Багато років М.І. Портной був головою ради директорів шкіл естетичного виховання області; кілька років очолював методичний кабінет управління культури Херсонської облдержадміністрації і здійснив великий внесок для становлення музичної педагогіки Херсонщини.

Друга половина 50-х, 60-70-ті рр. для країни в цілому ознаменувались значними якісними змінами в галузі педагогіки та виконавства на народних інструментах. Інтенсивно розширюється професійна освіта, покращується конструкція інструментарію в концертній сфері та педагогічному процесі, ускладнюється оригінальний репертуар, вітчизняні виконавці перемагають на міжнародних конкурсах. В цей час до ХМУ приходять талановиті випускники новостворених факультетів народних інструментів союзних консерваторії та інших вузів.

Воробьйов Л.П.З 1960 р. почалася трудова діяльність в училищі нинішнього ветерана музичної педагогіки Леоніда Павловича ВоробйовавипускникаХарківського інституту мистецтв. Будучи викладачем по класу баяну, ансамблю, методики гри на інструменті, проявив високий рівень професійної майстерності. Чудовий педагог, талановитий організатор, методист Л.П. Воробйов був справжнім лідером відділу, людиною завзятою, ініціативною, наполегливою, здатною вирішувати як професійні, так і організаційні питання.

Леонід Павлович багато років працював заступником директора музичного училища з навчальної роботи.

Серед його кращих випускників різних років – О.І. Сердюк (в 90-ті роки – начальник міського управління культури), Ю.М. Іваненко – директор Херсонської обласної філармонії, Ю.Л. Керпатенко – диригент драматичного театру ім. М. Куліша. З класу Л.П. Воробйова вийшли В.І. Кисіль – викладач Херсонського музичного училища, А.А. Петриченко – голова Запорізького відділення Музичної спілки України, викладач Запорізького музичного училища, В. Чеканов – заступник директора та провідний викладач Генічеської музичної школи, П.М. Башмаков – викладач ХМУ, завідуючий цикловою комісією.

012

Понад 40 років викладає на відділі народних інструментів заслужений працівник культури України Віктор Степанович Бендюг – викладач з класу балалайки, диригування, інструментування.

Почав працювати Віктор Степанович в  м. Магнітогорську. Згодом, в період навчання в Одеській консерваторії грав в естрадному квартеті на радіо та телебаченні. В 1957 році приймав участь у Всесоюзному конкурсі народних інструментів у м. Москві.

З 1964 р. працюючи в ХМУ, він створив ансамбль народних інструментів, учасниками якого були кращі студенти відділу. Колектив ансамблю виступав з концертами в Херсонській обл., Криму, Молдові, країнах Балтії, відвідав Індію, Румунію, Болгарію, Польщу, Угорщину. Ансамбль був учасником II Всеукраїнського конкурсу артистів естради в м. Запоріжжі; став лауреатом VI Всесоюзного конкурсу артистів – виконавців на народних інструментах.

За довгі роки праці В.С. Бендюг виховав багато висококваліфікованих спеціалістів, які продовжили своє навчання в різних вищих навчальних закладах країни, працюють в Україні та ближньому зарубіжжі: С. Морозов (Київська консерваторія), С. Ферцик (Харківський інститут мистецтв) є заслуженим артистом України, С. Сємєргєєв (Московський інститут ім. Гнесіних) та інші.

013

ШейченкоЗ 1974 р. на відділі працює Анатолій Сергійович Шейченко – досвідчений викладач, талановитий композитор, громадський діяч.

Після закінчення Харківського інституту мистецтв ім. М. Котляревського (по класу баяна та диригування оркестром народних інструментів) Шейченко працював музичним керівником ансамблю «Веснянка» Херсонської філармонії, диригентом оркестру Палацу культури текстильників та суднобудівників.

З 1994 по 2004 рік – займав посаду заступника директора з виховної та концертної роботи.

А.С. Шейченко є одним з провідних композиторів — піснярів в Україні, організатором численних художніх акцій по збереженню та пропаганді музичної спадщини, ініціатором проведення культурно – мистецьких заходів, джазових та естрадних конкурсів. Цикли його пісень були відзначені обласною премією ім. Героя Радянського Союзу  І. Куліка.

Пісні А.С. Шейченка звучать в репертуарі народних та заслужених артистів України: Ф. Мустафаєва, В. Тіткіна, В. Удовіченка, А. Дідуха, Л. Гнатюка, Х. Ширінського, Н. Лелеки, В. Гурби та інших; видаються в національних  періодичних виданнях. Багато пісень записано з естрадно — симфонічним оркестром телебачення та радіо України.

Як викладач училища, Анатолій Сергійович багато сил та енергії віддає справі виховання майбутніх фахівців. Його учні неодноразово перемагали на конкурсах. Серед них О. Філенко, Ю. Квасниця.

А.С. Шейченко є лауреатом  Міжнародного академічного Рейтингу популярності та якості «Золота фортуна».

Без имени-1 Збірник Шейченко

Афіша3Афіша4 Афіша5

Шейченко2

028Віктор Іванович Кисільзаслужений працівник культури України, яскравий фольклорист, який збирає народні пісні не тільки українського, але й німецького, шведського походжень у селах Херсонщини і обробляє їх.

З 1965 по 1969 роки здобув освіту в ХМУ (викладачі: Л.П. Воробйов – клас баяна, В.І. Герасименко – клас диригу- вання).

Після закінчення Київської консерваторії (клас проф. М.І. Різоля) Віктор Іванович керував оркестром народних інструментів Сумського музичного училища. З 1978 року В.І. Кисіль – викладач ХМУ по класу баяна, диригування та фольклору.

Віктор Іванович вміє зацікавити студентів не тільки любов’ю до української народної творчості, а й завзятим ставленням до улюбленої справи, своєю високою професійною майстерністю та дивовижною зацікавленістю. Серед його кращих випускників: Ю. Назаренко, В. Баклан, О. Соколовська.

Фольклорний ансамбль «Венцерадо» під керівництвом В.І. Кисіля став лауреатом I Всеукраїнського конкурсу фольклорних ансамблів серед навчальних закладів Міністерства культури України. Водночас Віктор Іванович – старший науковий працівник Херсонського обласного краєзнавчого музею (відділ етнографії). Він першим очолив товариство української мови в м. Херсоні.

Оркестр української музики муз училища Диригент Віктор Кисіль

Також Віктор Іванович багато зробив для розвитку духовної музики у соборах Херсонщини.

Провідний фахівець відділу, який досконало володіє своєю спеціальністю, Башмаков Петро Миколайович – один з яскраво обдарованих і талановитих викладачів.

Після закінчення нашого училища у 1970 році Петро Миколайович вступив до Державного музично-педагогічного інституту ім. Гнесіних (клас баяна народного артиста РФ А.М. Гуся). Під час навчання   він у складі оркестру баяністів інституту виступав в Югославії. Як баяніст-акомпаніатор стояв біля витоків ансамблю “Русская песня “ під керівництвом  народної артистки РФ Н. Бабкіної.

В 1978 році П.М. Башмаков повернувся до рідного училища, де працює і сьогодні.

Петро Миколайович – висококваліфікований спеціаліст, яскравий виконавець, інтерпретатор та невтомний пропагандист творів для баяна та акордеона, викладач – методист, музикант – просвітник. Він активно розвиває творчі здібності, потенційні можливості студентів. На обласних семінарах, фестивалях і конкурсах постійно проводить методичні доповіді, відкриті уроки, концерти учнів класу. Про високу педагогічну майстерність викладача свідчать високі досягнення його студентів. Так, багато випускників П.М. Башмакова закінчили престижні вищі навчальні заклади України та Росії: Г. Дудченко, Кравченко С. (інститут ім. Гнесіних м. Москва), М. Ткачук (Воронезький інститут мистецтв), П. Сокор, О. Юрченко, О. Чумаченко (Київська Національна академія музичного мистецтва  ім. П. Чайковського), І. Іванюк,  А. Чорний (Одеська консерваторія ім. А. Нежданової), Л. Афоніна (Харківський інститут мистецтв ім. І. Котляревського), А. Мороз, Р. Доценко, О. Костенко, К. Філімоненко, В. Зінченко, О. Кметюк (Донецька музична академія ім. С. Прокоф’єва). Багато випускників класу П.М. Башмакова стали лауреатами та дипломантами міжнародних, всеукраїнських014 та регіональних конкурсів у м. Кіровограді, м. Донецьку та м. Херсоні. Р. Юсипей став лауреатом міжнародних конкурсів  “Золотий акордеон” (США,  м. Нью-Йорк, 2001 р., IIпр.) та “Кубок Монтезе “(Італія, м. Монтезе, 2003 р., І пр.) Традиції вчителя продовжують випускники далеко за межами України: Кравченко С. (Сербія), Н. Лещенко (Нікарагуа).


015

Викладацьку діяльність Петро Миколайович поєднує з творчою працею аранжування: він є автором більш ніж 50 обробок та перекладів для баяну та акордеону, аранжувань для ансамблю.

Педагогічна робота П.М. Башмакова сприяла суттєвому підвищенню рівня баянної школи Херсонщини, виконавської культури студентів-баяністів та акордеоністів.

Працюють на відділі і середнє покоління викладачів, і молоді фахівці, які тільки починають свій творчий шлях, але роблять це впевнено, професійно, талановито.

З 1990 року, після закінчення Київської державної консерваторії ім. Чайковського, в училищі працює викладач з класу бандури Наталія Петрівна Мазур. Одразу ж вона створила і ансамбль бандуристів, який приймає активну участь у всіх концертних заходах училища, а також міста та області.

Під керівництвом Мазур Н.П. ансамбль бандуристів став переможцем Регіональних та Всеукраїнських конкурсів та фестивалів: в 1998 році ансамбль зайняв III місце в Регіональному конкурсі виконавців на народних інструментах серед учнів музичних училищ Півдня–Сходу (м. Запоріжжя). В 1999 р. був нагороджений дипломом III ступеню в Регіональному конкурсі студентів музичних училищ.

В 2003 році зведений ансамбль бандуристів «Чарівні струни» став лауреатом III ступеню Першого Всеукраїнського конкурсу кобзарського мистецтва (м. Миколаїв); в 2004 р. – лауреатом I ступеню VII Всеукраїнського фестивалю «Дзвени, бандура». В цьому ж році ансамблю була присвоєна стипендія міського голови в галузі культури і мистецтва.

016

У 2005 році ансамбль стає постійним учасником щорічного фестивалю «Таврійські зустрічі», який проходить на березі Чорного моря в с. Залізний порт.

Сама Наталія Петрівна Мазур є активним учасником концертів як солістка і в дуеті Наталія та Ігор Мазури (бандура – сопілка), який нещодавно став переможцем  VI Всеукраїнського фестивалю художніх колективів «Просвіти».

Студенти Наталії Петрівни продовжують своє навчання у вищих навчальних закладах різних міст України: м. Києві, м. Донецьку, м. Одесі та ін. Деякі з них стали лауреатами конкурсів: Т. Рогова, Н. Глухота,  Д. Федотова, Д. Ілюсенко, М. Ястребова.

Полякова Т. М.Тетяна Миколаївна Полякова закінчила Одеську консерваторію   ім. А.В. Нежданової в 1987 році. До 1990 року працювала в Кіровоградському  музичному училищі. З 1991 року – викладач по класу баяна Херсонського музичного училища. Працює Тетяна Миколаївна сумлінно та наполегливо. Особливий вагомий її внесок у розвиток педагогічної практики на відділі. Пропагує класичну музику для баяну та акордеона: має найбільший за чисельністю клас з педагогічної практики.

Серед молодого покоління викладачів: Т.О. Герасименко,О.А. Новаковська,  К.В. Петров, В.В. Крекнін.

ГерасименкоТамара Олександрівна Герасименко —  закінчила Сумське музичне училище і почала трудову діяльність завідуючою відділом народних інструментів в ДМШ м. Бурині Сумської обл. З 1982 по 1987 рр. навчалась в Харківському інституті мистецтв (викладачі: А. Гайденко, А. Міщенко, В. Савіних). За активну участь в концертах отримала звання лауреата II Всесоюзного фестивалю народної творчості (1987 рік).

З 1987 р. працює в Херсонському музичному училищі. Викладає диригування, читання партитур, інструментовку, методику роботи з оркестром, аналіз виконавських стилів.

Т.О. Герасименко проводить велику методичну роботу: є автором методичних робіт і програми з основ диригування, методичні та практичні роботи з оркестром, інструментовки, педагогічної практики, аналізу виконавських стилів. Одна з програм відібрана метод кабінетом м. Києва для видання.

029Олена Аркадіївна Новаковська. Під час навчання в Херсонському музичному училищі (викладачі: В.І. Герасименко – клас домри, А.С. Шейченко – клас диригування), приймала активну участь  в ансамблі народних інструментів під керівництвом В.С. Бендюга. З 1988 по 1994 рр. навчалась в Одеській консерваторії ім. А.В. Нежданової. Педагогічну діяльність розпочала в 1986 році  в інтернаті для дітей–сиріт. З 1987 по 1989 рр. працювала в ДМШ с. Чернобаївка Херсонської обл. З 1989р. почала працювати в Херсонському училищі культури викладачем з класу домри, диригентом народного оркестру, який приймав участь у Всеукраїнських та обласних конкурсах.

У складі ансамблю “Коло “ (керівник Є. Лафьоров), неодноразово виїжджала на гастролі у Францію та Туреччину.

З 2002 р. працює викладачем класу домри у Херсонському музичному училищі.

Студентка О.А. Новаковської Н. Таран – переможець фестивалю – конкурсу «Світ дитинства» (м. Київ, 2005 р.) – зараз навчається в Одеській музичній академії ім. А.В. Нежданової.

Студент її класу В. Раделицький став лауреатом XI та  XII Всеукраїнських фестивалів  – конкурсів  «Провесінь» (м. Кіровоград), та лауреатом I відкритого конкурсу пам’яті Є. Тростянського (м. Сєвєродонецьк).

Період середини 90-х рр. XX ст. для Херсонського музичного училища, як і для мистецького життя держави в цілому, був одним з найбільш тяжких періодів його існування. Незважаючи на ці труднощі відділу вдалося втримати належний рівень музичного виховання та залучити до педагогічного процесу творчу молодь.

ПетровКостянтин Валерійович Петров навчався в ХМУ з 1992 по 1996 роки по класу баяна (клас викладача М.І. Портного). Після закінчення Ростовської державної консерваторії ім. Рахманінова (викладач, професор В.В. Ушенін) повернувся до рідного міста і з 2001 року працює викладачем по класу баяна, диригентом і художнім керівником оркестру народних інструментів. Є талановитим і перспективним фахівцем.

Випускники класу К.В. Петрова: С. Ланчинська, І. Козирська, та Г. Димченко є студентами Донецької державної музичної академії ім. С. Прокоф’єва.

Викладач відділу нар. інструментів Крекнін В. В.Василь Віталійович Крекнінодин з молодих, талановитих і перспективних викладачів відділу. Народився у м. Херсоні в 1976 році. Закінчив Северодонецьке музичне училище в 1996 році (клас балалайки), а в 2001 р. – Донецьку державну консерваторію (кл. старшого викладача А.Д. Даниш, доцента Т.М. Сетт).

За період навчання неодноразово був лауреатом Всеукраїнського (м. Херсон, 1995 р.) та Міжрегіональних конкурсів (м. Донецьк, 1995 та 1996рр.) виконавців на народних інструментах серед студентів музичних училищ; дипломантом Регіонального конкурсу виконавців на народних інструментах серед студентів музичних училищ (м. Миколаїв, 1993 р.), володар Приза Надії Міжнародного конкурсу виконавців на народних інструментах (м. Хмельницький, 1995 р.).

В якості соліста гастролював з творчими колективами по Германії, Польщі (2003 р.).

Викладав в ДМШ м. Северодонецька та Донецькому музичному училищі.

З 2006 року викладачем з класу балалайки та гітари на відділі народних інструментів.

Дует нар. інструментів Крекнін В. В. (балайка) та Петров К. В. (баян)

За всі роки роботи відділ народних інструментів закінчило більш ніж 1000 чоловік. Серед них багато яскравих творчих особистостей.

Микола Олексійович Шпак (1942 – 2004 рр.)заслужений діяч мистецтв України, лауреат премії ім. Д.І. Яворницького, один з видатних музикантів України, відомий як симфонічний і оперний диригент, соліст–інструменталіст, засновник ансамблю української пісні «Козацькі шляхи», директор Дніпро- петровського музичного училища ім. Глінки з 1992 по 2004 рр. М.О.Заслужений діяч мистецтв У. Шпак М. О. під час виступу з камерним оркестром Гілея 1994р. Шпак – автор та виконавець власних та оригінальних високохудожніх обробок української народної музики для хору, симфонічного оркестру та різноманітних ансамблів, а також блискучий концертний виконавець, автор сольної програми «Від Херсонських степів до синіх Карпат» для баяна. Як диригент симфонічного оркестру виступав на сценах Національної філармонії м. Києва, м. Харкова, м. Москви.

М.О. Шпак – автор і виконавець проекту «Шедеври світової та української танцювальної та вокальної музики».

Як директор Дніпропетровського музичного училища ім. М.І. Глінки, проявив творчу ініціативу і направляв роботу викладачів на вдосконалення навчального процесу, сприяв розвитку концертного життя міста, пропаганді музики серед широких верств населення.

Афіша2 Шпак ЛИСТ

ПоповВолодимир Павлович Попов (1945 р.) —заслужений діяч мистецтв Росії, диригент, педагог. Учень Б.З. Сердюка з класу баяна, Л.Т. Могилевської з диригування. Закінчив Ленінградську та Новосибірську консерваторії.

Організатор і диригент державного російського концертного оркестру м. Санкт – Петербургу, який складається з 32-х солістів віртуозів. Більш ніж 9 років був художнім керівником та диригентом російського народного оркестру ім. В.В. Андрєєва.

В творчій біографії диригента – сотні концертів як в Росії, так і за її межами, співпраця з видатними співаками сучасності: З. Соткілавой, Б. Штоколовим, О. Гороховою та ін., грамзаписи, виступи з симфонічними оркестрами та робота в музичному театрі.

Оркестр народних інструментів 018 019

АфішкаАфішка2

030Анатолій Васильович Григоренко (1937 — 2006 рр.) –  заслужений працівник культури України, лауреат республіканських конкурсів, випускник училища з класу домри (викладачі В.С. Гапон, М.С. Могілевський). Тривалий час був завідуючим відділом народних інструментів Київського музичного училища ім. Р. Глієра та керівником оркестру народних інструментів. Нагороджений орденами «Дружби народів», Трудового Червоногопрапора, медалями, нагрудним знаком «Відмінник освіти України».

Серед випускників: В. Здоренко народний артист України, диригент симфонічного оркестру України; А. Дубина заслужений діяч мистецтв України; П. Фенюк, В. Булавко — баянисти; Л. Матвійчук, Н. Проценко – домристки  та ін.

Герасимов В (копия)Віктор Володимирович Герасимов  — заслужений діяч мистецтв України, президент асоціації діячів естрадного мистецтва України, віце–президент міжнародної асоціації мистецтва, член Спілки письменників України, випускник ХМУ 1961 р. (з класу домри М.С. Могілевського, з диригування  Л.Т.Могілевської).

020

РожкоОлександр Михайлович Рожко (1942 – 2004 рр.) баяніст, композитор, лауреат премії ім. І. Куліка.

Навчався в Херсонському музичному училищі за фахом баяна (клас викладача  Л.П. Воробйова), займався композицією у Ю.В. Валерштейна.

Маючи яскраві здібності, на 3 курсі училища дав авторський концерт у двох відділеннях. Талановитий композитор, він створив багато різноманітних творів:

  •  для Херсонського музично–драматичного театру ім. М. Куліша — музична комедія на 2 дії (сценарій  І. Плахтіна) «Під зорями таврійськими» (1979 р.), драма на 2 дії (сценарій  М. Куліша) «Комуна в степах» (1986 р.);
  •  для театру ляльок — музичні спектаклі «Порося Гок» (сценарій Л. Гуровер, Я. Мирсаков), «Ведмежатко Рим-ти-ти» (П. Корчевський), «Гусеня Дорофей».
  •  інструментальні твори: «Фантазія» для оркестру народних інструментів, «Вальс», «Арагва» для фортепіано, «Кавказькі ескізи» для скрипки, «Болеро», «Порив» для баяну», «Молдавська рапсодія».
  •  близько 400 пісень, кращі з яких: «Горлиця», «Тавричанка» (сл. В. Мелещенка), «Прилетіла лебідонька» (сл. В. Куліковського), «Русявка» (сл. М. Братана), «Гуси, гуси, додому» (сл. В. Бойка), «Пісня про Таврію» (сл. А. Соленка), «Пісня дружби» (сл. М. Боянжу), «Сусідонька» (сл. І. Шамова) прозвучали у виконанні вокально – інструментального ансамблю «Кобза».

Пісня «Вечірній Херсон» (сл. В. Мелещенка), яка присвячена 200-річчю  м. Херсона,  записана на ювілейній платівці від Міністерства культури СРСР.

БіленькаВалентина Миколаївна Бєлєнькаявипускниця училища 1962 р. (викл. М.С.Могілевський), заслужений працівник культури України, лауреат Харківської обласної творчої премії ім. Слатіна, художній керівник та диригент Харківського дитячого зразкового оркестру народних інструментів, ансамблів «Казка» та «Веселі ложкарі». У 1977 році дитячому оркестру присуджено почесне звання народного колективу. В 2004 році зразковий оркестр народних інструментів відзначив 40-річчя творчої діяльності.

021

жерновий2Микола Іванович Жерновий  — заслужений працівник культури України, випускник ХМУ 1963 р. (викладачі: О.Й. Волковий, М.С. Могілевський, Ю.І. Труфанов). Після закінчення Одеської консерваторії ім. А. Нежданової Микола Жерновий працює на відділі народних інструментів Полтавського музичного училища ім. М. Лисенка, де керує оркестром народних інструментів. Тривалий час очолював ансамбль народних інструментів «Чураївка» Полтавської обласної філармонії.  М.І. Жерновий — лауреат премії ім. М. Островського та міжнародного конкур022су в Італії  та ін.

Серед  учнів і послідовників: народний артист України С. Грінченко; лауреат Шевченківської премії, головний диригент та художній керівник Національного симфонічного оркестру України В. Сіренко; заслужені артисти України брати В. і Є. Чорнокондратенки.

Нині  успішно працює директором Полтавської обласної філармонії.

ЖерновийВалентина Володимирівна Жернова (Лях) – викладач Полтавського музичного училища ім. Лисенка, артистка ансамблю «Чураївка» обласної філармонії. Випускниця  ХМУ 1965 року (викладачі: М.С. Могілевський, В.І. Герасименко, В.С. Бендюг); лауреат міжнародних конкурсів виконавців на народних інструментах.

Улахли

Анатолій Костянтинович Улахливипускник 1957 р.(викладачі: В.С. Гапон, М.С. Могилевський). Працював у Дніпропетрвському музичному училищі. Автор багатьох обробок для домри (соло) та ансамблів.

 

КерпатенкоЮрій Леонідович Керпатенко – випускник музичного училища у 1995р по класу баяна (викл. В.І. Мельниченко, Л.П. Воробйов).

В тому ж році став лауреатом II премії республіканського конкурсу народних інструментів (м. Херсон). Під час навчання в училищі факультативно навчався композиції у класі Ю.В. Валерштейна. Написав низку творів для баяна, фортепіано, народного та камерного оркестрів, які увійшли в репертуар народного оркестру ХМУ, різних ансамблів народних інструментів, камерного оркестру «Гілея» Херсонської обласної філармонії.

У 2000 році закінчив Київську Національну музичну академію ім. П. Чайковського з класу баяна (викладачі проф. В.С. Паньков і Ю.В. Федоров), а в 2004 р. – кафедру оперно–симфонічного диригування (викладач — народний артист України В.Б. Гнєдаш, професор Л.М. Колодуб).

В тому ж році розпочав трудову діяльність в Херсонській обласній філармонії в якості головного диригента камерного оркестру «Гілея», який приймав участь у фестивалі камерної та симфонічної музики «Травневі зустрічі» (2005 р., м. Кіровоград), фестивалі камерної музики «Амадеус» (2006 р., м. Херсон), міжнародному конкурсі «Академічного мистецтва юнацтва» (м. Нова Каховка).

023

Зараз працює головним диригентом Херсонського обласного академічного музично–драматичного театру ім. М. Куліша, де є ініціатором створення театралізованих оркестрових програм «Чарівна музика оркестру», «В полоні музики, театру і кіно».

024

Викладацький колектив відділу народних інструментів є одним із самих найсильніших, креативних і перспективних відділів в нашому училищі.